Психологічна гавань тел. +48 533 300 999

Що таке терапевтичні відносини і чому вони важливі для нашого процесу?

24 Травня 2024

Що таке терапевтичні відносини і чому вони важливі для нашого процесу?

Схильність до рефлексії в кожній людині є ознакою сили, і хоча нам часто не вистачає сміливості, коли ми знаходимо правильного терапевта, який дає нам вітер у вітрила, ми пливемо до берега.
Хоча терапевтичні стосунки є складним явищем, майже всі терапевти та дослідники погоджуються, що зв’язок між терапевтом і пацієнтом є важливим і має значний вплив на процес лікування та його наслідки. Багато думок, наприклад Джеффрі Янга, творця схемотерапії, говорять про те, що терапевтичні стосунки відіграють важливу роль у процесі лікування, оскільки вони відповідають за 50% успіху. Під час терапевтичних зустрічей між пацієнтом і терапевтом формуються стосунки, які покликані обслуговувати процес лікування. Це особливий, не схожий на інший асиметричний зв’язок, тому що терапевт не бере участі в приватному житті пацієнта, не розповідає про себе та зберігає професійну таємницю. Терапевтичні стосунки – це не що інше, як взаємні почуття та ставлення у стосунках пацієнт-терапевт, а також спосіб їх вираження. Без перевищення етичних правил. Він складається в основному з двох речей: емоційного зв’язку та взаєморозуміння. Добре сформовані стосунки дають пацієнту відчуття безпеки, бажання брати участь у психотерапевтичному процесі, характеризуються повагою та взаємною довірою. Він формується шляхом впливу пацієнта та терапевта на вербальну та невербальну поведінку один одного. У терапії все має значення, аналізуються дуже важливі речі, але також багато уваги приділяється, здавалося б, неважливим речам, розуміння яких допомагає вирішити різного роду проблеми та краще зрозуміти психосоціальне функціонування пацієнта.
Психотерапевтичні сеанси, що відбуваються в атмосфері спокою та серйозності, дають більше простору для побудови розуміння для впровадження змін. Вже на початку терапевтичних зустрічей терапевт наголошує на співвідповідальності за результати терапії та необхідності активної та регулярної участі пацієнта у власній терапії. Під час навіть складного процесу, завдяки хорошим стосункам, розморожують емоції та айсберг проблем.
Терапевт намагається виробити установку, яка дозволить йому не уникнути нічого, що може статися під час зустрічі з клієнтом. Він береться за складні теми, вміє сприймати критику та доносити складну інформацію. Він відкритий для емоцій: смутку, болю, відчаю, а також гніву, розчарування, ейфорії та екстазу. Зберігає спокій під час конфліктів і вчить, як поводитися в них. Елементи, які ускладнюють це завдання, включають: відсутність у пацієнта готовності брати відповідальність за свою поведінку, холодність у міжособистісних стосунках і невиражену потребу отримати від терапевта більше, ніж він або вона може запропонувати. У випадку останнього елемента, прикладом може бути ситуація, в якій пацієнт очікує, що терапевт приділить йому час також поза годинами сеансу. Йдеться не про те, щоб мати готове рішення для кожної ситуації, але він повинен бути в змозі протистояти труднощам, про які повідомляє клієнт.
Одне із завдань терапії — навчити нас глибшої рефлексії, розблокування нашого розуму про наше внутрішнє життя, в тому числі помічати, як відбувається процес змін, яка його динаміка і що це означає для нас у ширшому контексті. Ми повинні залишити терапію, знаючи більше про себе та краще розуміючи себе. Ось чому простір для роздумів про зміни, які відбулися в нас, і те, що стало можливим, є таким важливим.
Підсумовуючи, найважливішою умовою для створення позитивних терапевтичних стосунків є те, що обидві сторони, тобто пацієнт і терапевт, переконані, що терапія дійсно може принести користь і що очікувані зміни будуть досягнуті.

Джерела;